Інтернет-ЗМІ » Технології » Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині. Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн
Інформація до новини
  • Переглядів: 76
  • Автор: Moderator
  • Дата: 16-06-2015, 22:59
 (голосів: 0)
16-06-2015, 22:59

Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині. Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн

Категорія: Технології

Проект наукового парку «Київська політехніка» (Polyteco Science City) являє собою, крім усього іншого, забудову КПІ кількома новими корпусами. КПІ стверджує, що з метою підкріплення вже існуючого кластера інноваційних розробок. Однак один подібний проект – Біонік Хілл – уже нещодавно припинив свій розвиток. Причина: громадськість запідозрила, що під виглядом технопарку на незаконно приватизованих землях Біличанського лісу збираються побудувати банальний комерційний торгово-житловий комплекс. Суди визнали захоплення лісу незаконним, і Біонік Хілл поки будуватися перестав. Генеральний директор наукового парку «Київська політехніка» Ярослав Кологривов розповів Produced.in.ua, що використання Polyteco Science City для ординарних торгових проектів буде неможливим, адже саме так побудовані договори з інвесторами. Крім того, Кологривов розповів про вже запущені стартапи «Київської політехніки», серед яких перший український наносупутник, який вже знаходиться в космосі. Кологривов висвітлив різноманіття проектів, що вже розвиваються на базі КПІ і отримали фінансування у розмірі більше 24 мільйонів гривень, а також в деталях розповів, що таке інноваційна екосистема Sikorsky Challenge, і як вона вже допомагає вивести економіку України на якісно новий рівень.
Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині.  Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн

Науковий парк «Київська політехніка», Polyteco Science City, Sikorsky Challenge, проект «Власне тепло» – проекти КПІ. Можете пояснити, який з них чим характерний?
Це абсолютно різні проекти, підпроекти одного грандіозного проекту. Грандіозний проект - це Київський політехнічний інститут в першу чергу, на базі якого законом України «Про Київській політехніці» в грудні 2006 року був створений науковий парк «Київська політехніка». Він був створений для подолання розриву між наукою, освітою та бізнесом.
У нас виходить, що це різні іпостасі. Наука й освіта розвиваються самі по собі, бізнес і його потреби – самі по собі. Між ними величезна прірва. З кожним роком вона тільки збільшувалася, і потрібно було якось вирішувати цю задачу. Так був створений науковий парк.
Науковий парк якраз і координує взаємодію бізнесу та науки. Бізнес є замовником нових технологій. Йому, щоб залишатися конкурентоспроможними, потрібно створювати новий продукт, наукомісткий продукт. І в цьому зв'язку бізнес працює з науковим парком, а через нього – з науковим потенціалом.
Але безпосередньо бізнес з наукою працювати не може, тому що вчений і бізнесмен – це люди, які розмовляють на різних мовах. Потрібен перекладач. Перекладач, який може наукові нововведення обрамити у вигляді проекту мовою бізнесу і надати його з фінансовими показниками, з усім необхідним, щоб бізнес міг прийняти рішення: «Ух ти, ось це мене цікавить, я готовий в це вкладати і готовий через стільки-то отримувати прибуток або повертати інвестиції!» Для цього і створювався науковий парк.
Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині.  Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн

Наш науковий парк є всеукраїнським проектом. Тобто, ми працюємо не тільки з Київським політехнічним інститутом, а з будь-яким вузом і академічним інститутом, який в цьому зацікавлений. Або навіть просто з винахідником, стартапером, якому це цікаво.
«Стартап – це коли ти – першопроходець. Для цього ми створюємо умови.
Ларьок був стартапом теж, але це було дуже давно»
Науковий парк працює по декількох напрямках. Перший напрямок – це просування того, що вже є на наших кафедрах. З іншого боку, ми вивчаємо ринок, вивчаємо потреби бізнесу, передаємо цю інформацію на кафедри і фактично коригуємо діяльність кафедр, освіти. Ми – такий собі навігатор. Як готувати фахівців? Яких фахівців? Таких, які завтра будуть цікаві бізнесу, а не доведеться їм десь перенавчатися, тому що те, чого навчають в університеті, відірване від потреб ринку.
Третій напрямок стратегічно найважливіший – це створення екосистеми з виробництва стартапів, тобто, нових бізнесів, як правило, студентських. Створюються умови, де будь-який студент з ідеєю – або навіть без ідеї – може підключитися до команди, яка вже працює над стартапом.
Стартап – це не відкриття якого-небудь ларька або бензоколонки. Це створення того, чого ще не було. Ларьок був стартапом теж, але це було дуже давно. Банк теж був стартапом, але тисячу років тому.
Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині.  Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн

Стартап – це коли ти – першопроходець. Для цього ми створюємо умови. У нас є бізнес-інкубатор, в якому можна перебувати і користуватися послугами юридичного супроводу, маркетингового аналізу, бухгалтерської допомоги, менторінгу, інвестицій. У нас є стартап-школа, куди заходять навіть без ідеї, і де ми намагаємося змінити ментальність наших студентів, науковців. Що можна, спираючись на свої технічні знання, створювати якісь речі, які змінять світ, а на базі цього створювати компанії і ставати Стівом Джобсом або Біллом Гейтсом.
Sikorsky Challenge – венчурний фонд та інноваційна екосистема
У нас є цілий ряд венчурних фондів, які працюють з нашими стартапами. Торік спеціально в КПІ було створено три фонди. Sikorsky Challenge – один з них. Ці фонди створені для роботи з проектами, які народжуються в нашій інноваційної екосистемі Sikorsky Challenge. Є також іноземні фонди, які вкладають в наші стартапи.
Також є цілий ряд грантових фондів, які виділяють гроші на створення прототипів стартапів. Стартап – це новий продукт. Новий продукт потрібно створити в пробному вигляді, тобто, прототип зробити, так звана стадія minimum viable product в розвитку продукту.
Частина наших стартапів – hardware-стартапи. Тобто, це не просто IT-шний додаток - це наносупутник, це безпілотник, це опріснювач, це металокерамічна рентгенівська трубка.
Під це потрібні гроші. І ми створюємо умови, щоб ці гроші залучити, і при цьому не втрачати свою частку. У деяких умовах залучаємо бізнес-ангелів, у нас їх кілька десятків. Вони підключаються на найпершому етапі і інвестують в наші проекти.
Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині.  Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн

«Ми - перший в Україні університет, який запустив свій наносупутник»
Ви згадали наносупутник: що це, і як Ви запустили його в космос?
Наносупутник – це клас супутника, у якого розмірність 10х10х10 або на 10х10х20-60 сантиметрів. Тобто, це такий невеликий кубик. Ми такий наносупутник вісім місяців тому, 19 червня, запустили в космос. Він досі в космосі. Називається він PolyITAN-1.
Це перший крок космічної програми КПІ, яка до 2017 року передбачає запуск аж п'яти серій наноспутників: від PolyITAN-1, який вже в космосі, до PolyITAN-5. В результаті, в космосі повинна бути ціла серія наноспутників, їх повинно бути 12. Вони будуть надавати цілий ряд сервісів, починаючи з дистанційного зондування Землі і до забезпечення захищеного зв'язку – це те, що зараз потрібно для нашої армії. Також буде і цивільне застосування: у сільському господарстві, в охороні та моніторингу трубопроводів, нафтопроводів, кордонів, передбачення погоди і стихійних лих і так далі.
Ми – перший в Україні університет, який запустив свій наносупутник, у виробництві якого брали участь студенти.
«Швидкий прибуток приносить розпил заводів на металобрухт. Ті, хто вкладають в науку - зовсім інший тип інвесторів»
Ваша екосистема створена з метою комерціалізації університетської науки. Ви описували плюси цієї сторони питання, проте є думка, що внаслідок комерціалізації досліджується не те, що було б важливіше для суспільства і людства, а те, що в короткостроковій перспективі може принести найбільше прибутку. Що Ви думаєте про цей аргумент?
Я думаю, що в короткостроковій перспективі найбільше прибутку приносить розпил заводів на металобрухт. Це підхід, який останнім часом дуже часто використовували деякі підприємці. У нашому ж випадку гра в зовсім іншій лізі, і інвестор, який йде грати в цю гру, повірте мені, розуміє, які це ризики.
Ти вкладаєш у проект, який ніколи ніким не робився, і невідомо взагалі, чи буде ринок його сприймати. Це колосальний ризик. І тільки найсміливіші інвестори, які думають про майбутнє країни, своїх дітей та онуків, інвестують в такі проекти.
Є дуже багато прикладів, коли країни виходили з дуже поганих умов і проривалися в авангард розвинених держав. Це і Японія після Другої світової війни, і Південна Корея, і Німеччина, яка програла у війні. У підсумку, де зараз Німеччина, і де переможці деякі знаходяться. У Фінляндії була взагалі дуже схожа ситуація, вона постраждала від агресії Росії та анексії величезної частини своєї території. Та ситуація дала поштовх розвитку тієї технократичної цивілізованої Фінляндії, яку ми сьогодні знаємо.
Українські винахідники можуть дати фору Силіконовій долині.  Інвестори вклали в їх стартапи $ 2 млн

Хто інвестує в хай-тек, той не думає про швидкі гроші і прибутки. Це зовсім інший підхід. Ці люди думають про те, як підняти економіку. Ну і бажано, звичайно ж, на цьому всьому заробити, інакше зміст втрачається. Але повірте, є набагато більше простих і менш ризикованих способів збагачення.
Я вважаю, що ринок визначить, що потрібно, а що не потрібно. Якщо ми створимо щось, що ринку не потрібно, ніхто цього не буде купувати. Ринок і є індикатором того, правильно ми робимо, чи ні. Але якщо при цьому ще й інвестор, і розробник, і ще й alma mater, на базі якої це створювалося, збагатиться, так від цього тільки всі виграють. І вчені, і студенти перестануть виїжджати за кордон. Будуть тут творити. Ми будемо на вістрі науки, якщо у нас буде оновлюватися матеріально-технічна база наших наукових шкіл.

Тетяна Мещерякова

Джерела:
http://www.facenews.ua/
Фото:
http://www.facenews.ua/
Шановний відвідувачу! Ви увійшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Додавання коментаря

Ім'я:*
E-Mail:
Коментарій:
Введіть код: *
^