Інтернет-ЗМІ » Аерокосмічна галузь » "Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію
Інформація до новини
 (голосів: 1)
27-05-2012, 19:02

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію

Категорія: Аерокосмічна галузь, Кращий у професії

- А про що Ви будете запитувати? – каже Чурюмов.
- Про Вас. Цікаво більше про Вас дізнатися і розповісти це іншим. Я ж то знаю, тут є що розповідати, - відповідаю.
- 23 березня будемо святкувати 60 років планетарію. Можете про це написати.
- Добре, але тут задум акценту на Вашій особистості.
- До нас приїдуть керівники зарубіжних планетаріїв, заплановано цікаву програму. Я вам дам матеріали, де є вся ця інформація. Можете в мене навіть нічого і не запитувати.


"Скромність прикрашає людину", — відмічаю я про Чурюмова.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію
Клим Чурюмов


ПРО ПЛАНЕТАРІЙ


Климе Івановичу, розкажіть, як Вам працюється у планетарії?

У нас найбільший у Європі планетарій, щоправда у Санкт-Петербурзі купол такого ж розміру, але більшого немає. Як тільки планетарій відкрився, у нас вже був малий Karl Zeiss для проектування зображення на купол. Тоді ми були розрашовані у приміщенні Олександрівського костелу, а потім передали обладнання у Вінницький планетарій. А самі переїхали на Велику Васильківську, де і зараз знаходимось, і купили собі великий Karl Zeiss. Ним користуємось і досі, вже 50 років. Трохи застаріле обладнання, але ще працює добре. Хоча час вже переходити на цифрове, недостатньо на це коштів.

А скільки потрібно для модернізації планетарію?

Та декілька мільйонів.

Декілька мільйонів чого?

Доларів звичайно. Лише новий цифровий Karl Zeiss коштує 10 млн. Знайти б нам мецената, який би загорівся цією справою. Та й узагалі треба будувати у Києві окремий планетарій, щоб він місту належав. Такий цифровий планетарій відкрили у Донецьку, там і гроші, і місце під будівництво виділяло місто. У нас планетарій належить товариству «Знання». Але планетарій має велике значення для просвітництва. Людина живе на Землі і її хвилює, що з себе представляють інші планети, як побудован всесвіт, чи є життя на інших планетах. Особливо це важливо для маленьких, у них виникає інтерес до природніх наук. Наші лекції узгоджені із шкільною програмою. До нас приходять діти з усіх шкіл Києва та з інших міст автобусами привозять, бо знають, що у нас найбільший планетарій. Є абонементи, так дешевше, а бідних ми узагалі безкоштовно пускаємо, це добре. Єдине, що зараз сферичне кіно заповнює увесь час між лекціями, і маленькі діти можуть тут загубитись. Доводиться з них очей не зводити. Але їм цікаво. Це головне.

ПРО СЕБЕ


Ви більше двох місяців жили у Бразилії, чим там займалися?

Був у Сан-Паулу, там відвідав величезний національний парк, у якому розташований головний планетарій. Познайомився із його директором – Андреу. Надіслали йому нещодавно запрошення на ювілей нашого планетарію, може приїде.
А взагалі у Сан-Паулу я працював – у Сан-Паульскому університеті. Він величезний, там навчається близько ста тисяч студентів. Для нього виділено окреме місто. Там навіть автобуси ходять через це студентське містечко, підвозять на пари, аби не запізнитися. Ще був Ріо-де-Жанейро. Відвідав Асамблею міжнародного астрономічного союзу – туди з’їжджається весь астрономічний світ – десь дві тисячі професіоналів з усього світу. Заодно побував і у їхньому планетарії, познайомився з директором, котрого звуть Фернандо. У них також читають лекції, але мені здається, що у нас навіть краще.

Чим саме краще?

Наші лектори – професійні астрономи, можуть відповісти на будь-яке запитання з астрономії. А там – не завжди.

Ви їздите з перекладачем?
(Клим Чурюмов — учасник міжнародних астрономічних конференцій у США, Німеччині, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландах, Греції, Польщі, Чехії та інших, де протягом останніх 20 років зробив понад 200 наукових доповідей)

Ні, я сам! Навіщо мені перекладач? Я усе розумію і можу вільно розмовляти. Навіть англійською лекції читав. До речі, тоді це транслювали у 30 інститутах, навіть у їдальнях на великих екранах показували.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію

Клим Чурюмов і Роберт Шеклі — відомий у всьому світі письменник-фантаст


А де так вивчили – у школі?

Та ні, я усе життя вчив англійську. У нас багато хто знає цю мову у сім’ї, ще німецьку та французьку. Треба більше знати мов, раніше з цим було складніше. Зараз набагато більше можливостей вчити мови. Це дуже допомагає у іншій країні, без володіння мовою там немає що робити.
У Бразилії ходив в основному із розмовником, але якби залишився на триваліший час, то напевно вже б і португальську вивчив. Без проблем читаю тексти, написані французькою, але розмовний рівень у мене вже не той, що раніше. Пам’ятаю, як у Франції усі тобі охоче відповідають, якщо ти до них їхньою мовою звертаєшся. До англійської холодніше ставлення. До речі, був і у Паризькому планетарії – він невеликий, але досить цікавий. Там, окрім купольної зали, є кімнати, де проводять фізичні експерименти, наприклад, посеред кімнати стоїть стілець, поряд генератори. А у дівчини, яка сідає на цей стілець, волосся на голові піднімається у різні боки. Це показує на практиці як працюють закони фізики. У нас таке зробити можливості поки немає.

Але у нас є дещо цікавіше. Це правда, що ви проводите у планетарії форуми, присвячені питанню безсмертя людини?

Так, правда. Це називається Міжнародним форумом з іморталізму (англ. Immortal – безсмертний). Це такі собі семінари, філософські зустрічі з вченими. Також запрошуємо представників посольств різних країн, щоб вони тут розповідали про культуру та філософію своєї країни. Вже десь десят посольств брало участь у цьому форумі.
Ми проводили їх в останню п’ятницю кожного місяця, а тривали такі зустрічі не менше трьох годин. Зараз не маємо такої можливості. Сферичне кіно має щільний графік використання нашої купольної зали, а це єдине місце, де виступи доповідачів форуму можна ефектно ілюструвати.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію

Як ви почали писати книжки для дітей?

Це було досить несподівано. Видавництво «Казка» готувало до друку дитячу книжку. Малюнки були готові, а вже до них треба було написати вірші. Хтось запропонував мене. Першою була «Математика для малят». Пам’ятаю, що спершу було складно, навіть шкодував, що взявся за це. Але потім до мене прийшло натхнення. І вийшли ще «Малятам про тварин», «Малятам про фахи», «Малятам про човни», «Пригоди динозаврика Діно» та інші.
Приклад віршів Чурюмова з книжки «Малятам про фахи» можна переглянути тут.
Ще ми видаємо власний журнал — "Наше небо". Там є для кожного знаку зодіаку жартівливі гороскопи у вигляді віршиків.

Це Ви писали?

Так, але не треба сприймати їх серйозно — це все повна маячня. Астрологи використовують положення Сонця, яке було дві тисячі років тому. Як так можна? Ти ж народився на дві тисячі років пізніше!
Якщо точно розрахувати положення Сонця, то може бути, що ти народився під зовсім іншим знаком зодіаку.
(нові і більш правильні, на думку Чурюмова, дати вказані під малюнками до кожного знака):
"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію


Розкажіть про планету, яка названа вашим ім‘ям — планета Чурюмов.

Є така. Друга її назва – 2627. Її координати можна знайти через Інтернет. Відкрив її відомий український астроном Микола Черних. Узагалі-то він відкрив близько 600 планет, з яких понад 200 назвав на честь України, українських міст (наприклад, планети Київ, Харків, Миколаїв та інші), українських діячів культури, науки. Є планета Примаченко, є Кобзар, а є й просто – Україна. Одну з планет назвав на честь Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – вийшла планета з назвою Кнушевія. Та багато планет з українськими назвами з’явилось на небі завдяки цьому астроному.
А у 1984 році назвав одну малу планету (або їх ще називають астероїдами) моїм ім’ям. Поряд із планетою Чурюмов знаходиться планета, названа на честь Бєляєва, з яким ми разом працювали. Так тепер і на небі наші планети знаходяться зовсім поряд.

Коли були маленьким, хотіли стати космонавтом?

Навіть не думав про таке! Хотів бути або капітаном далекого плавання, або полковником-прикордонником.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію
Чурюмов біля телескопа


ПРО КОМЕТУ


Пам’ятаєте день, коли відкрили свою першу комету?

Це було так: ми їхали в Алмату з метою спостереження та пошуку нових комет. Там нам дали гарний потужний телескоп. В експедицію я прийняв ще Світлану Герасименко. І разом ми зняли ту область, де потім виявилася комета, але тоді ми цього ще не знали. Через два дні Світлана самостійно зняла знов ту саму область неба, але погано її проявила – не вистачило проявника і пластинка вийшла нечіткою. Тоді вона хотіла її вже викинути.
Але з нами був професор Рожсковський, який відругав Світлану за це і сказав, що пластинки із зображеннями ніколи не можна викидати, навіть якщо вони вийшли невдачними. Потім вона поїхала, а через десять днів я зняв ще два зображення із цією кометою, хоча спостерігав за зовсім іншою.
А коли вже повернулися ми до Києва, то помітили на тій зіпсованій пластинці пляму. Положення сильно відрізнялося від тієї комету, яку ми шукали. І ця пляма могла бути просто дефектом на пластинці. Тоді таких дефектів було безліч, це зараз ти натиснув на кнопку і фото готове. А раніше треба було проявляти, закріплювати, промивати, та й зображення було чорно-білим. Тоді ми зробили близько сотні знімків. І лише на п‘яти з них було видно комету. На краю пластинки зафіксовано чіткий об’єкт з хвостиком, а на другій вже добре помітно, як комета за 20 хвилин змістилась.
П’яти знімків було достатньо, щоб вирахувати орбіту комети. Тоді ми швиденько відправили наші спостереження в Америку – у Центральне бюро астрономічних телеграм. Директором там був Браян Марсден – відомий небесний механік. З моменту, як ми зробили ці знімки, пройшов вже місяць. Хтось інший міг нас випередити. Браян Марсден швидко усе обчислив і надіслав нам новину, що це нова комета. А Світлана спочатку ледь не розбила цю пластинку, тоді б ми нічого не відкрили.
І ця комета, яка отримала назву Чурюмов-Герасименко, була не лише новою, а й ще періодичною – тобто кожні 6,5 років вона повертається, її орбіта дуже точна. Це також приємно. Пам’ятаю, у 1982 році вона проходила близько від Землі. Я тоді спостерігав за нею, та й у всіх обсерваторіях за нею спостерігали. Після цього вона вже 7 разів поверталась.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію


ПРО КОСМІЧНУ МІСІЮ "ROSETTA"


Європейське космічне агентство відправило свій зонд на комету "Чурюмов-Герасименко". Вперше за історію космічних польотів зонд має сісти на комету, яка в той же час летить у Сонячній системі зі швидкістью 135 тис км за годину. Проект має допомогти вченим дізнатися більше про виникнення Всесвіту та появу життя на Землі.


А у 2003 році Вашу комету обрали головною ціллю космічної місії Rosetta. Чому саме її?

Спочатку планувалась інша комета. Вже готувались до запуску, але на старті виникли неполадки, тоді проект узагалі закрили. А після довгих дебатів обрали цю комету і почали підготовку до місії. Чому саме її? Бо на неї можна було чітко потрапити. Потрібна була періодична комета. У 2004 році таких було відомо близько двохсот, але підійшла лише одна.
У тому ж році ми були на космодромі Куру і спостерігали за запуском. Проект розрахований на 10 років польоту. Вже вісім років космічний об’єкт летить до нашої комети. Через два роки буде найцікавіше – апарат Філі сяде на ядро комети. Такого ще ніколи не було в історії людства.


Відео НАСА про суть місії Rosetta - англ. мовою


Правда, що проект Rosetta обійшовся у 770 млн доларів?

Ні, та ви що! Удвічі більше — проект коштує 1,5 млрд. І не доларів США, а євро - це ще більше. Є проекти і дорожчі, але до комети — цей наймасштабніший.

Який сенс цієї місії?

Апарат "Філі" у 2014 році сяде на ядро комети і випустить у неї гарпун, щоб взяти зразки. У ядрі є первісна речовина, яка зверху видозмінюється під впливом Сонця, а всередині залишається незмінною. Це та речовина, з якої 4,5 млрд років тому утворились небесні тіла – планети та Сонце. Ось її і потрібно вивчити досконало. "Філі" буде передавати дані на Землю, а тут вже будуть їх вивчати та обробляти.
Багато що буде вивчено вперше.

Як будете святкувати цю подію?

Нам вже вислали запрошення на космодром Куру, аби ми у реальному часі спостерігали за посадкою апарата на ядро. І побачимо, як будуть передаватись дані про комету на Землю. Отже, чекаємо ще два роки. Вже небагато залишилось. Посадка відбудеться у 2014 році, у зв’язку з цим піде хвиля нової інформації, усі будуть про це говорити.
Але поки усе добре, тримаємо кулаки.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію

"Розетта" на орбіті комети. Її від'єднувальний зонд Філі досліджує поверхню ядра комети. Ілюстрація - E. Viktor


А є ризик?

Найризикованіший крок — це сісти на ядро комети. Апарат Філі буде поступово і плавно сідати на три ніжки, інакше може відскочити у відкритий космос (слабка сила тяжіння), а там його вже не зловиш.
Я вже бачив такого ж Філа у Бразилії — точна копія того, що вже відправили у космос. На ньому відпрацьовували усі кроки перед запуском оригіналу. Але коли я наблизився до нього, щоб сфотографуватися, то раптом відвалилася його ніжка! Я не торкався навіть, до неї залишалося ще 10 см точно.
Тоді усі почали кричати, казати, що зараз прийде директор, то він тебе вб'є. А я кажу: "То я його вб'ю, що це за халтура!" А навіть якби і доторкнувся, то й що? Він у космосі повинен і не таке витримати. Я сказав, що треба усе перевірити, бо було б гірше, якби ніжка відвалилась при посадці на ядро. Прийшов механік, начебто все укріпив. Ось такий цікавий випадок.

Сюжет про космічну місію Rosetta на сайті euronews. Там ви можете побачити ту копію апарата Філі, про якого згадував Чурюмов

У Вас є ще неопубліковані дослідження чи спостереження?

Ні, ми усе відправляємо моментально. Одразу ж у Центральне бюро астрономічних телеграм, що у США. Працювати треба оперативно, тому що увесь світ спостерігає за небом. І нас можуть просто випередити.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію


А як Ви відкрили свою другу комету — Чурюмова-Солодовникова?

О, це якраз був той випадок на випередження!
То був рік комети Галлея (1986). Я тоді кожні 20 днів літав у Алмату, ми багато спостерігали за небом і робили безліч знімків. До речі, коли трапилася аварія на Чорнобильській АЕС, я був у Алматі. Пам'ятаю, як до нас дійшла ця звістка. Це було жахливо.
А Солодовников тоді зробив декілька знімків неба навмання, а один з них мене зацікавив, хоча треба було перевірити. Тоді я пішов засняти цю ж ділянку неба тим телескопом, яким ми зафіксували комету Чурюмова-Герасименко. А наранок у мене літак у Київ. Тоді я дістав у літаку ці дві пластинки, вони ще були вологими, і побачив на одній з них яскравий об'єкт. А на іншій видно, як цей об'єкт змістився. Як тільки-но я приземлився у Києві, то одразу ж усе виміряв і вже відпрацьованими на першій кометі кроками надіслав телеграму у Центральне бюро. Усе це було за один день, Солодовникова ще не встиг попередити.
Як виявилось, я усе зробив правильно. Через декілька днів у Центральне бюро надійшла ще одна телеграма про цю комету, але ми вже були першими. І так ця комета отримала назву Чурюмова-Солодовникова.
Зараз комета полетіла далеко на край Сонячної системи, її вже і не видно.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію

Клим Чурюмов на дні Арізонського кратера. 1991 рік


P.S.


Розкажіть, як Вас американці обрали Людиною Століття?
Клима Чурюмова визнано Людиною 1998 року (Міжнародний біографічний центр у Кембриджі, Велика Британія) та Людиною ХХ століття (Американський біографічний Інститут, м. Релей, штат Північна Кароліна)

Є у США такий центр, де збирають біографічні дані. І якось вони надіслали мені листа, де було написано, що мене обрано Людиною ХХ століття. До нього дають ще медаль та якісь гроші, але тоді із перерахунком щось не склалось. Був мій знайомий у Лондоні і казав, що про мене написано у Британській енциклопедії, з українських вчених-астрономів більше ні про кого не згадано. Але ж це усе завдяки відкриттю комети.

"Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію


Вибачте, що я запитую, але чому Ви залишились в Україні? Ви б погодились переїхати зараз в іншу країну?

Ні, зараз уже ні. Мені і тут усього вистачає. Це раніше було дійсно складно, і я знаю багатьох, хто тоді виїхав.
Звичайно, там умови чудові. Я багато працював закордоном і знаю, про що кажу. Поїхати подивитись — це завжди "так". Але усе ж одно треба бути патріотом.


Підготувала Стелла Шабліовська

Теги до статті: Чурюмов, Розета, Розетта, Чурюмов-Герасименко, комета, космічна місія, Куру, Київський планетарій

Шановний відвідувачу! Ви увійшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.
<
Юлія

23 березня 2012 19:33

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 23.02.2012
  • Публікацій: 8
  • Коментарів: 26
воу, кльовий матеріал! і стільки ілюстративного матеріалу підібрано! справді цікаво)
<
Dasha

28 березня 2012 21:40

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 28.02.2012
  • Публікацій: 8
  • Коментарів: 24
Стелла, молодець)) Матеріал - супер)
Дуже классно, підібрані архівні фото.
"Звичайно, там умови чудові. Я багато працював закордоном і знаю, про що кажу. Поїхати подивитись — це завжди "так". Але усе ж одно треба бути патріотом."- радує, що залишились справжні патріоти.
<
Anesteysha

29 березня 2012 23:59

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 26.02.2012
  • Публікацій: 6
  • Коментарів: 30
Дуже цікава стаття!)) Мої сусідки в гуртожитку, як і я, були здивовані "українським" і КНУ-шевченківським назвам відкриваних планет=)
<
Чернега Марія

4 травня 2012 01:29

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 29.02.2012
  • Публікацій: 4
  • Коментарів: 13
Дійсно кращий у професії. Дуже цікавий матеріал.
<
Жаркова Олександра

4 червня 2012 21:56

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 24.02.2012
  • Публікацій: 13
  • Коментарів: 38
неймовірна він людина...
<
greseatrosjass

18 вересня 2012 01:31

Інформація до коментарів
  • Група: Гості
  • ICQ: --
  • Регістрація: --
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 0
Хорошие новости wink радует такая статейка wink будет долго жить в умах людей wink
<
Emomojeby

31 жовтня 2012 13:20

Інформація до коментарів
  • Група: Гості
  • ICQ: --
  • Регістрація: --
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 0
Людина Століття" — каже світ про директора Київського планетарію » Зроблено в Україні pbmlvl mltqkss rsxsav <a href="http://frpoloralphlaurenensoldes.blogspot.com/">polo ralph lauren</a> aorcjmqd п»ї<a href="http://frdoudounemonclermagasinn.blogspot.com/">moncler pas cher</a> hmdalde uttwr
<
taniaholubenko

4 грудня 2012 11:56

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 24.10.2012
  • Публікацій: 12
  • Коментарів: 75
Українець, яким можна пишатися! Думаю, Клим Чурюмов доводить, що талановита людина талановита в усьому) Він не лише обдарована та цілеспрямована людина у своїй професії, а й дуже освічена людина загалом: знає не одну іноземну мову і постійно намагається реалізовувати себе в різних сферах діяльності.
<
akyrychok

23 грудня 2012 06:56

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 23.12.2012
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 10
Людина варта поваги! Людина з великої літери! Саме такими науковцями має пишатися Україна! Давно планую візит до планетарію, а зараз ще більше загорілася. Дякую за надзвичайно цікавий матеріал, текст легко читається, завдяки фото і відео формується чітка картинка у голові.
<
Яна Линецкая

24 грудня 2012 20:06

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: 9185
  • Регістрація: 11.12.2012
  • Публікацій: 3
  • Коментарів: 10
Так, читаючи цей текст, вже хочеться потиснути руку цій людині. Адже такі люди народжуються саме для того, щоб творити дива. Це Людина з великої літери.
Інформація дуже цікава, фото, відео та інтерв'ю, взагалі додають цьому тексту родзинку. Адже це незвичайний текст, який читається з задоволенням!
<
Дзецина Дарина

10 січня 2013 21:09

Інформація до коментарів
  • Група: Користувачі
  • ICQ: --
  • Регістрація: 10.01.2013
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 10
Стаття справді надзвичайно цікава. Взагалі, маємо пишатися тим, що наша країна виплекала таких великих науковців, людей, вірних своїй справі, як Клим Іванович Чурюмов. Цей чоловік дійсно гідний називатися Людиною Століття.
<
Jordan Shoes

24 травня 2013 07:10

Інформація до коментарів
  • Група: Гості
  • ICQ: --
  • Регістрація: --
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 0
C7) Defense is collapsing 49ers (7 Louis last DecemberSo unless you He played in one game with Tampa Bay this season before being waived Sept"OWINGS MILLS, MdThe Redskins linebacker did not practice Tuesday due to a sprained right ankle and has little time to recover before ThursdayAs a quarterback, you don Ryan saidSamuel, the teamC2 and sitting high atop the NFC EastFletcher, 37, Nike Zoom Kobe has never Cheap Jordans missed a game in his 15-year NFL career and has appeared in 234 in a row, tying him with Tampa Bay Zoom Kobe V Buccaneers defensive back Ronde Barber for the longest active streak
<
Вадим Вікторович

20 вересня 2013 08:08

Інформація до коментарів
  • Група: Гості
  • ICQ: --
  • Регістрація: --
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 0
Я та мої гуртківці з великою увагою слідкуємо за діяльністю видатного талановитого вченого Кліма Івановича Чурюмова. З великим інтересом слідкуємо за місією Розетта. Пишаємось тим, що до цієї місії обрали комету, відкуриту саме українськими вченими.
Бажаємо Кліму Івановичу здоров"я, успіхів в науці і літературі на багато, багато років.
Вадим Вікторович та члени астрономічного гуртка Кароліно-Бугазької школи Овідіопольського району Одеської області.

Додавання коментаря

Ім'я:*
E-Mail:
Коментарій:
Введіть код: *
^