Інформація до новини
  • Переглядів: 313
  • Автор: Moderator
  • Дата: 30-03-2015, 11:14
 (голосів: 0)
30-03-2015, 11:14

Молочний шлях

Категорія: Харчова промисловість

Міні-молокозаводи з’явилися в Україні порівняно нещодавно. Проте за декілька років невеликі і відносно дешеві комплекси вже встановили у багатьох містах і селах. Подібні «домашні» фабрики із переробки молока мають кілька суттєвих переваг.
Молочний шлях


Від шумерів до сучасності

Людина приручила корову приблизно 8 тисяч років тому. Саме завдяки великій рогатій «красуні» у раціон homo sapiens увійшов цей сніжно-білого кольору напій. Згодом шумери знайшли спосіб виконувати із молоком певні «маніпуляції». Вони його обробляли і пускали на виготовлення вторинних продуктів – тих, які ми сьогодні постійно бачимо на полицях магазинів.
Молочний шлях


Українці навчилися «чаклувати» над молоком не гірше від шумерів. Зараз виробництво цього продукту і його похідних є однією з основних галузей вітчизняного АПК. На початку минулого десятиліття наша держава входила до десятки світових експортерів цього напою. І хоча за останні роки ми трохи втратили свої позиції, проте все ще є одними з найвпливовіших «гравців» у цій сфері. В Україні «молочними справами» займаються переважно у сільській місцевості. Тут багато сімей тримають корову і використовують продукти її життєдіяльності для власних потреб.
Молочний шлях


Іноді селяни возять «молочку» власного виробництва до міста і продають її городянам. Але збути її треба дуже швидко, бо цей напій має властивість швидко псуватись без належної обробки. Фермери, як правило, тримають декілька голів великої рогатої худоби. Тому і молока вони одержують в рази більше. Проте ця діяльність є доволі складною і трудомісткою. До того ж не завжди вона окупається. Більшість сільських підприємців збувають свою продукцію на великі заводи. Прибутки від такої співпраці або зовсім незначні, або відсутні взагалі, бо закупівельні ціни штучно занижуються через високу пропозицію.
Молочний шлях


Новітні технології для аграріїв

Сьогодні маємо ситуацію, коли у більшості регіонів України закупівля сировини і реалізація готової продукції фактично монополізовані кількома компаніями. Це значно б’є по кишені аграріям, а також впливає на якість товарів. Проте на допомогу фермерам прийшли новітні технології, а саме міні-заводи. Вони дозволяють переробляти молоко у невеликих об’ємах. Цю ідею наші селяни підгледіли у західних колег, котрі давно почали встановлювати подібні комплекси.

Локальні молокозаводи мають низку переваг. Це і скорочення витрат на логістику, і майже нульова втрата сировини, і високий рівень реалізації продукції. До того ж жителі навколишніх населених пунктів, котрі є споживачами, купують якісні і відносно дешеві молочні вироби. Ще один важливий аспект: комплекси є дуже мобільними і не потребують великих приміщень. Власник такої установки може у будь-який момент розширити або скоротити асортимент виготовлених продуктів. А асортимент доволі багатий: пастеризоване молоко, білий сир, йогурт, кефір, сметана, вершки.

Умовно міні-молокозаводи можна розділити на три групи. Перша – це установки для окремих фермерських господарств.
Молочний шлях

Вони здатні переробити від 500 до 1000 літрів молока за зміну, а в експлуатацію вводяться при мінімальній комплектації. Додаткове обладнання можна встановлювати задля розширення асортименту. Агрегати виготовляються із нержавіючої сталі, а увесь процес обробки контролюється і регулюється за допомогою вбудованої панелі керування. Практика показує, що для невеликих заводів достатньо сировини лише з однієї великої ферми. Але якщо це необхідно, власник може докуповувати частину молока у селян. Головною умовою успішності бізнесу є наявність попиту на продукцію.

Друга група – це так звані модульні комплекси. Вони розраховані на переробку 2 – 20 тисяч літрів молока за зміну. Обладнання розраховане на повний технологічний цикл, починаючи від прийому і охолодження молока, закінчуючи розфасовуванням готової продукції. Це найбільш популярна серія міні-заводів.
Молочний шлях

Вона поставляється у спеціальних контейнерах-модулях (звідси і назва), які мають системи опалення, вентиляції, водо- і електропостачання. Кожна установка виготовляється під конкретного замовника з різною потужністю переробки і з різним технологічним обладнанням. Фасування теж можна обрати: від звичайної пластикової тари до пляшок і упаковок «pure pack». На міні-заводи сировину звозять із навколишніх домашніх або фермерських господарств. Тому для нормального функціонування такого невеличкого підприємства необхідно налагодити поставки. Комплекси з переробки молока встановлюють селах. Часто подібні проекти фінансуються з місцевих бюджетів у межах програм розвитку сільського господарства. До того ж на таких модульних заводах має працювати кілька людей. А це нові робочі місця.


Третя група – це комплексні молокозаводи потужністю 10 – 100 тисяч літрів обробленої сировини за зміну. Вони лише трохи не дотягують до обсягів виробництва великих підприємств. Такі комплекси забезпечують сировиною цілий регіон. Перед їх встановленням варто вивчити ринок, налагодити поставки необхідних об’ємів молока, а також дослідити діяльність конкурентів.
Молочний шлях

Представники фірми-виробника виїжджають на місце встановлення лінії для ознайомлення із умовами розміщення обладнання. На відкритті цих невеличких фабрик, як правило, присутні губернатори, а гроші виділяються із обласних бюджетів.

Кілька слів про гроші

Наразі усі міні-молокозаводи виробляються за кордоном. В Україні ж працює декілька представництв подібних компаній. Ці комплекси не з дешевих, їх ціна дуже чутлива до курсу долара. Наприклад, вартість модульної установки становить приблизно 130 тисяч у. о. На перший погляд здається, що вкладати кошти у такий бізнес дуже ризиковано. Але на практиці виходить, що міні-завод окупає себе за 1,5 – 2 роки. Навіть з урахуванням того, що необхідно придбати автомобіль для перевезення молока, оплачувати сировину, електроенергію, а також утримувати близько десятка робітників, чистий щоденний прибуток складає десь 9000 гривень.

На «малолітражних» міні-заводах доходи менші. Але тих, хто лишився у «мінусі», майже немає. Фермер Юрій Стефурак взяв у кредит обладнання однієї ізраїльської фірми ще у 2009 році. Він переробляв 500 літрів молока на день, закуповуючи сировину у мешканців сусідніх сіл. Готові продукти, що мали сертифікат якості, селянин продавав на рахівському і львівському ринках. За 6 років Юрій не лише виплатив усі кредитні зобов’язання, а й розширив свій бізнес.
Молочний шлях


З кожним роком географія поширення міні-молокозаводів зростає. На жаль, сьогодні в Україні не налагоджене виробництво таких комплексів. Якщо ж ця проблема вирішиться і фермери зможуть купувати вітчизняне устаткування, то невеличкі підприємства з’являться чи не в кожному населеному пункті.

Овсянніков Арсеній

Джерела:
http://scisne.net/a322
http://intercredit.com.ua/catalog/b92/
http://molokozavod.com/catalog/
http://zaxid.net/news/showNews.do?na_prikarpatti_zapratsyuvav_minimolokozavod&objectId=1082900
http://tessa.at.ua/publ/
http://molokont.com.ua/news/pervyj_modulnyj_molochnyj_zavod_molokont_na_ukraine/2012-04-14-8
http://tessa.at.ua/photo/mini_molokozavod_500_1000_l_smena/1
http://www.harchovyk.com/ru/content/detail/578

Зображення:
http://bigpicture.ru/
tessa.foodset.ru
http://www.ua.all.biz/
http://www.istmira.com/
http://alecon.co.il/
http://aif.ru
http://dobre.stb.ua
http://vikna.if.ua
Шановний відвідувачу! Ви увійшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Додавання коментаря

Ім'я:*
E-Mail:
Коментарій:
Введіть код: *
^