Малогабаритний космічний апарат, розроблений на сучасному технологічному та інформаційному рівні Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. Янгеля» та виготовлений Державним підприємством «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» ім. О. Макарова».
З масою у 176 кг і потужністю 90 Вт, супутник призначений для активного функціонування протягом 5 років. Його оснащено оптико-електронними пристроями, що працюватимуть у 5 спектральних діапазонах. Супутник дасть змогу отримувати цифрові зображення поверхні Землі в панхроматичному і багатоспектральному діапазонах з розрізнювальною здатністю близько 8 м.
Супутник можна використовувати для контролю стану аграрних ресурсів, пошуку корисних копалин, під час виконання інфраструктурних проектів, для моніторингу екологічної ситуації, стану забруднення і відстеження надзвичайних ситуацій, а також в інтересах безпеки держави. В Україні дані, отримані з супутника, можуть використовуватись в інтересах більшості галузей народного господарства країни, для інформування апарату державного управління, для потреб наукових організацій, а також для широкого кола споживачів приватного сектору.
Системи дистанційного зондування Землі дозволяють оперативно отримати об’єктивну та актуальну інформацію щодо розвитку ситуації на територіях, постраждалих від стихійних лих та техногенних катастроф, ходу реалізації рятувальних заходів, а також якості відновлювальних робіт. «Січ-2» може відстежувати й прогнозувати надзвичайні ситуації сезонного характеру.
До складу корисного навантаження супутника «Січ-2» введено комплекс наукової апаратури «Потенціал», призначений для дослідження параметрів нейтральних і заряджених часток, електричних і магнітних полів у верхній атмосфері Землі.
[center]
25 серпня 2011 року, на 9 добу польоту було успішно виконано першу зйомку поверхні Землі.
Перший крок до створення Україною власної системи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) було зроблено у 1995 році, коли на навколоземну орбіту вивели космічний апарат «Січ-1», зі знімальною апаратурою, що дозволяла проводити оптичну та радіолокаційну зйомку. Дані, які надходили з супутника, використовувались для вирішення завдань у сфері охорони довкілля та сільського господарства, контролю динаміки процесів в атмосфері та на океанічній поверхні, проведення льодової розвідки та моніторингу поверхні.
Наступним космічним апаратом, виведеним на орбіту у 1999 році, був «Океан-О». Він мав досить високі технічні, ресурсні та інформаційні характеристики, поєднуючи у собі дослідницьку радіолокаційну, радіометричну, оптико-електронну апаратуру, засоби оперативного збору та передачі даних. Знімки з цього апарата забезпечили можливість вирішення широкого кола завдань, зокрема комплексного дослідження стану океанів і морів з метою формування довгострокових прогнозів погоди і клімату, раціонального використання біологічних і мінеральних ресурсів тощо.
Після здійснення комплексу робіт з метою зменшення малогабаритних характеристик і, відповідно, зниження вартості супутника, у грудні 2004 року відбувся запуск «Січ-1М» та першого українського мікросупутника «Мікрон».
На даному етапі ведуться роботи з удосконалення космічного апарату «Січ-2», з метою підвищити характеристики розподільчої здатності та збільшення спектрального діапазону, планується створення удосконаленої моделі «Січ-2М».
Запуск Україною власних супутників дистанційного зондування Землі дозволяє брати активну участь у міжнародних програмах зі спостереження Землі та вкотре підтверджує її міжнародний статус космічної держави.
Підготувала Галина Мельник
З масою у 176 кг і потужністю 90 Вт, супутник призначений для активного функціонування протягом 5 років. Його оснащено оптико-електронними пристроями, що працюватимуть у 5 спектральних діапазонах. Супутник дасть змогу отримувати цифрові зображення поверхні Землі в панхроматичному і багатоспектральному діапазонах з розрізнювальною здатністю близько 8 м.
Супутник можна використовувати для контролю стану аграрних ресурсів, пошуку корисних копалин, під час виконання інфраструктурних проектів, для моніторингу екологічної ситуації, стану забруднення і відстеження надзвичайних ситуацій, а також в інтересах безпеки держави. В Україні дані, отримані з супутника, можуть використовуватись в інтересах більшості галузей народного господарства країни, для інформування апарату державного управління, для потреб наукових організацій, а також для широкого кола споживачів приватного сектору.
Системи дистанційного зондування Землі дозволяють оперативно отримати об’єктивну та актуальну інформацію щодо розвитку ситуації на територіях, постраждалих від стихійних лих та техногенних катастроф, ходу реалізації рятувальних заходів, а також якості відновлювальних робіт. «Січ-2» може відстежувати й прогнозувати надзвичайні ситуації сезонного характеру.
До складу корисного навантаження супутника «Січ-2» введено комплекс наукової апаратури «Потенціал», призначений для дослідження параметрів нейтральних і заряджених часток, електричних і магнітних полів у верхній атмосфері Землі.
[center]
25 серпня 2011 року, на 9 добу польоту було успішно виконано першу зйомку поверхні Землі.
Перший крок до створення Україною власної системи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) було зроблено у 1995 році, коли на навколоземну орбіту вивели космічний апарат «Січ-1», зі знімальною апаратурою, що дозволяла проводити оптичну та радіолокаційну зйомку. Дані, які надходили з супутника, використовувались для вирішення завдань у сфері охорони довкілля та сільського господарства, контролю динаміки процесів в атмосфері та на океанічній поверхні, проведення льодової розвідки та моніторингу поверхні.
Наступним космічним апаратом, виведеним на орбіту у 1999 році, був «Океан-О». Він мав досить високі технічні, ресурсні та інформаційні характеристики, поєднуючи у собі дослідницьку радіолокаційну, радіометричну, оптико-електронну апаратуру, засоби оперативного збору та передачі даних. Знімки з цього апарата забезпечили можливість вирішення широкого кола завдань, зокрема комплексного дослідження стану океанів і морів з метою формування довгострокових прогнозів погоди і клімату, раціонального використання біологічних і мінеральних ресурсів тощо.
Після здійснення комплексу робіт з метою зменшення малогабаритних характеристик і, відповідно, зниження вартості супутника, у грудні 2004 року відбувся запуск «Січ-1М» та першого українського мікросупутника «Мікрон».
На даному етапі ведуться роботи з удосконалення космічного апарату «Січ-2», з метою підвищити характеристики розподільчої здатності та збільшення спектрального діапазону, планується створення удосконаленої моделі «Січ-2М».
Запуск Україною власних супутників дистанційного зондування Землі дозволяє брати активну участь у міжнародних програмах зі спостереження Землі та вкотре підтверджує її міжнародний статус космічної держави.
Підготувала Галина Мельник
