На Крюківському заводі вперше в СНД створили швидкісні вагони, здатні їздити колією і вітчизняного, і європейського стандарту.
В Кременчуці презентували нові електропоїзди, здатні розвивати швидкість до 200 км/год по коліях ЄС. Вагони для швидкісних поїздів «Е», виготовлені на Крюківському вагонобудівному заводі для відправки на випробний полігон у Варшаву.
Щоб розробка унікального проекту не затяглася на багато років, вітчизняні вагонобудівники вирішили використовувати наробітки європейських партнерів. Тому до створення нового спального пасажирського вагона моделі 61-7034 для міжнародних перевезень залучили фахівців польської фірми АТ «PESA», які мають досвід роботи у цій сфері. Крюківський завод із ними співпрацює протягом восьми років.
Науково-конструкторськими розробками нових поїздів, а також випробуванням продукції займаються провідні вітчизняні наукові колективи — Український науково-дослідний інститут вагонобудування і Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.
За словами розробників:«Такі вагони ніколи в країнах СНД не виготовляли. Це абсолютно нова, унікальна розробка, адже новинка спроектована з урахуванням європейських стандартів і відповідає підвищеним вимогам до комфорту». Кременчуцькі виробники розраховують, що їхня продукція стане гідним конкурентом південнокорейській, яку український уряд має намір закуповувати до Євро-2012. Інженери КВБЗ уважають, що їхні вагони дешевші та надійніші в експлуатації.
Вагони для міжнародних перевезень класу «RIC» здатні долати великі відстані колією різної ширини на українській і європейській залізницях. Щоб на кордоні перейти з вузької колії країн ЄС на широку українську, вагон оснащений двома різними візками, зміна яких, за словами розробників, буде майже непомітною для пасажирів. Між корпусом і кожним візком установлена спеціальна рознімна мультимуфта, а в конструкції вагона застосовується універсальне автозчеплення.
Кожне з одинадцяти купе спального вагона оснащене умивальниками з холодною й гарячою водою, кондиціонерами, відеотаблом, столами-трансформерами й навіть розсувними панелями, щоб (за бажанням) пасажири двох купе могли спілкуватися. Відповідно до європейських норм у кожному купе розміщаються три пасажири. Удень спальні полиці прибираються в нішу й не завдають ніяких незручностей.
Крім фахівців Крюківського вагонобудівного заводу, які розробили конструкцію корпуса вагона, загальне планування, системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання та ходових частин, над створенням пасажирського вагона для міжнародних перевезень працювали миколаївський завод «Екватор», харківський «Хартрон-Експрес» та інші вітчизняні партнери.
Звичайно, вагонобудівники розраховують на інтерес уряду до нових технологій, адже виготовлення вагонів Крюківський завод фінансував сам, інвестувавши 150 мільйонів гривень .Розробники мають надію, що держава вирішить зробити ставку на вітчизняного виробника, а робота над швидкісними вагонами почнеться на всіх вагонобудівних заводах України. Сподіватимемось, що незабаром мережа оновлених швидкісних українських поїздів буде стимулювати державу на нові виробничі досягнення.
Підготувала Ольга Костирко
В Кременчуці презентували нові електропоїзди, здатні розвивати швидкість до 200 км/год по коліях ЄС. Вагони для швидкісних поїздів «Е», виготовлені на Крюківському вагонобудівному заводі для відправки на випробний полігон у Варшаву.
Щоб розробка унікального проекту не затяглася на багато років, вітчизняні вагонобудівники вирішили використовувати наробітки європейських партнерів. Тому до створення нового спального пасажирського вагона моделі 61-7034 для міжнародних перевезень залучили фахівців польської фірми АТ «PESA», які мають досвід роботи у цій сфері. Крюківський завод із ними співпрацює протягом восьми років.
Науково-конструкторськими розробками нових поїздів, а також випробуванням продукції займаються провідні вітчизняні наукові колективи — Український науково-дослідний інститут вагонобудування і Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.
За словами розробників:«Такі вагони ніколи в країнах СНД не виготовляли. Це абсолютно нова, унікальна розробка, адже новинка спроектована з урахуванням європейських стандартів і відповідає підвищеним вимогам до комфорту». Кременчуцькі виробники розраховують, що їхня продукція стане гідним конкурентом південнокорейській, яку український уряд має намір закуповувати до Євро-2012. Інженери КВБЗ уважають, що їхні вагони дешевші та надійніші в експлуатації.
Вагони для міжнародних перевезень класу «RIC» здатні долати великі відстані колією різної ширини на українській і європейській залізницях. Щоб на кордоні перейти з вузької колії країн ЄС на широку українську, вагон оснащений двома різними візками, зміна яких, за словами розробників, буде майже непомітною для пасажирів. Між корпусом і кожним візком установлена спеціальна рознімна мультимуфта, а в конструкції вагона застосовується універсальне автозчеплення.
Кожне з одинадцяти купе спального вагона оснащене умивальниками з холодною й гарячою водою, кондиціонерами, відеотаблом, столами-трансформерами й навіть розсувними панелями, щоб (за бажанням) пасажири двох купе могли спілкуватися. Відповідно до європейських норм у кожному купе розміщаються три пасажири. Удень спальні полиці прибираються в нішу й не завдають ніяких незручностей.
Крім фахівців Крюківського вагонобудівного заводу, які розробили конструкцію корпуса вагона, загальне планування, системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання та ходових частин, над створенням пасажирського вагона для міжнародних перевезень працювали миколаївський завод «Екватор», харківський «Хартрон-Експрес» та інші вітчизняні партнери.
Звичайно, вагонобудівники розраховують на інтерес уряду до нових технологій, адже виготовлення вагонів Крюківський завод фінансував сам, інвестувавши 150 мільйонів гривень .Розробники мають надію, що держава вирішить зробити ставку на вітчизняного виробника, а робота над швидкісними вагонами почнеться на всіх вагонобудівних заводах України. Сподіватимемось, що незабаром мережа оновлених швидкісних українських поїздів буде стимулювати державу на нові виробничі досягнення.
Підготувала Ольга Костирко
