Нова станція ВДНХ буде оснащена безшумними коліями, а от метро на Троєщину – не раніше 2015 року
Леонід Михайлюк, заступник генерального директора з виробництва ПАТ «Київметробуд»
Дар’я Черноусова: Яка ж вона, очікувана станція ВДНХ?
Леонід Михайлюк: З технічної точки зору ця станція має односклепінну конструкцію. У нас була дуже важлива місія: підняти склепіння станції, аби тунелепрохідні комплекси змогли пройти далі, за запускову дільницю, і тим самим створити підґрунтя для побудови наступних станцій на «Куренівсько-Червоноармійській» лінії.
Д. Ч.: Тобто станція ВДНХ не стане завершальною?
Л. М.: Звичайно ні! От навіть зараз, поки станцію «Виставковий центр» готують до введення у експлуатацію, вже ведуться тунелепрохідницькі роботи до станцій «Одеська площа» та «Іподром».
Д.Ч.: Коли фактично розпочали роботи з побудови станції «Виставковий центр»?
Л. М.: Станцію почали будувати у квітні минулого року. Звичайно, це був дуже складний об’єкт для метробудівців, тому що проектної документації не було, та ще й фінансування відставало.
Д.Ч.: Майже рік тому відкрили станції «Деміївську», «Голосіївську» та «Васильківську», сучасний дизайн яких просто вражає, навіть ліфти для інвалідів є. Станція «ВДНГ» буде не гіршою?
Л. М.: Не гіршою, а набагато кращою! (сміється) Адже ми намагалися використати усі новітні технічні розробки. Наприклад, через те, що під час буріння станції практично не було можливості прокласти комунікації на потрібну глибину, ми вперше використали нестандартну розробку ґрунту і тільки тоді змогли під’єднати потрібні нам електронні зв’язки. А також дуже складна ділянка була під час прокладання «прохідки» від станції «Васильківська» до станції «Виставковий центр». Тут ми також вирішили використати новітні розробки - європейські тунелепрохідні комплекси. Завдяки цьому нам вдалося значно скоротити темпи будівництва. За добу працівникам вдавалось робити прохід аж на 8 метрів, у той час як за вітчизняними технологіями ця цифра коливалась близько 2-3 метрів за добу.
Д.Ч.: Цього разу також використали технології для людей з особливими потребами?
Л. М.: Звичайно. На це ми звертали увагу в першу чергу ще під час планування. Будуть закладені ліфти з вестибюлю на поверхню та з вестибюлю до самої платформи, а також ряд поручнів та колясочних сходів. Це дасть можливість людям з особливими потребами безперешкодно користуватися метрополітеном.
Д.Ч,: Проте такі ж розробки є не на кожній станції, можливо найближчим часом варто очікувати глобальну реконструкцію?
Л. М.: Застосовувати технології для людей з особливими потребами ми почали ще під час будівництва станцій «Харківська», «Осокорки», «Бориспільська» та «Червоний хутір». Чи найближчим часом встановлять ліфти на інших станціях? Навряд чи, це коштуватиме великих грошей.
Д.Ч.: Навіть у рамках підготовки до Євро-2012?
Л. М.: До Чемпіонату з футболу ми хіба що зможемо замінити половину старих потягів на нові. Бажано було б зробити повне оновлення рухомого складу, але, знову ж таки, все зводиться до недостатнього фінансування.
Д.Ч.: Нещодавно з’явилась інформація, що на станції ВДНХ будуть прокладені надсучасні колії?
Л. М.: Не такі вони й надсучасні. Ми знову скористалися європейськими розробками, а саме використали безшумну колію та встановили антишумові блоки. Зараз ми успішно зробили тихшою обстановку на самій станції та на дільницях.
Д.Ч.: А от скільки ж коштів пішло на будівництво станції зі столичного бюджету?
Л. М.: Близько 600 мільйонів гривень.
Д.Ч.: Хто став «дизайнером» цієї станції?
Л. М.: Як і у випадку з попередніми станціями, дизайн розробляв наш головний проектний інститут «Укрметротунельпроект».
Д.Ч.: Які плани на майбутнє у столичного метро?
Л. М.: Серед найсміливіших планів - побудувати ще одну лінію, «Подільсько-Вигурівську», яка б йшла з аеропорту «Жуляни», через центр міста, аж до житлового масиву Троєщина.
Д.Ч.: «Метро на Троєщину обіцяли в 2013 році, а які ваші прогнози?
Л. М.: Напевно не раніше 2015, адже за підрахунками вартість цієї лінії понад 6 мільярдів гривень. А де зараз знайдуться такі гроші? Якщо б були, могли б починати працювати хоч завтра. Зараз тільки будується мостовий перехід «Подільсько-Воскресенський» по якому йтиме майбутнє метро, а були б гроші, то для будівництва тунелів все готове.
Інтерв’ю провела Дар'я Черноусова.
Леонід Михайлюк, заступник генерального директора з виробництва ПАТ «Київметробуд»
Дар’я Черноусова: Яка ж вона, очікувана станція ВДНХ?
Леонід Михайлюк: З технічної точки зору ця станція має односклепінну конструкцію. У нас була дуже важлива місія: підняти склепіння станції, аби тунелепрохідні комплекси змогли пройти далі, за запускову дільницю, і тим самим створити підґрунтя для побудови наступних станцій на «Куренівсько-Червоноармійській» лінії.
Д. Ч.: Тобто станція ВДНХ не стане завершальною?
Л. М.: Звичайно ні! От навіть зараз, поки станцію «Виставковий центр» готують до введення у експлуатацію, вже ведуться тунелепрохідницькі роботи до станцій «Одеська площа» та «Іподром».
Д.Ч.: Коли фактично розпочали роботи з побудови станції «Виставковий центр»?
Л. М.: Станцію почали будувати у квітні минулого року. Звичайно, це був дуже складний об’єкт для метробудівців, тому що проектної документації не було, та ще й фінансування відставало.
Д.Ч.: Майже рік тому відкрили станції «Деміївську», «Голосіївську» та «Васильківську», сучасний дизайн яких просто вражає, навіть ліфти для інвалідів є. Станція «ВДНГ» буде не гіршою?
Л. М.: Не гіршою, а набагато кращою! (сміється) Адже ми намагалися використати усі новітні технічні розробки. Наприклад, через те, що під час буріння станції практично не було можливості прокласти комунікації на потрібну глибину, ми вперше використали нестандартну розробку ґрунту і тільки тоді змогли під’єднати потрібні нам електронні зв’язки. А також дуже складна ділянка була під час прокладання «прохідки» від станції «Васильківська» до станції «Виставковий центр». Тут ми також вирішили використати новітні розробки - європейські тунелепрохідні комплекси. Завдяки цьому нам вдалося значно скоротити темпи будівництва. За добу працівникам вдавалось робити прохід аж на 8 метрів, у той час як за вітчизняними технологіями ця цифра коливалась близько 2-3 метрів за добу.
Д.Ч.: Цього разу також використали технології для людей з особливими потребами?
Л. М.: Звичайно. На це ми звертали увагу в першу чергу ще під час планування. Будуть закладені ліфти з вестибюлю на поверхню та з вестибюлю до самої платформи, а також ряд поручнів та колясочних сходів. Це дасть можливість людям з особливими потребами безперешкодно користуватися метрополітеном.
Д.Ч,: Проте такі ж розробки є не на кожній станції, можливо найближчим часом варто очікувати глобальну реконструкцію?
Л. М.: Застосовувати технології для людей з особливими потребами ми почали ще під час будівництва станцій «Харківська», «Осокорки», «Бориспільська» та «Червоний хутір». Чи найближчим часом встановлять ліфти на інших станціях? Навряд чи, це коштуватиме великих грошей.
Д.Ч.: Навіть у рамках підготовки до Євро-2012?
Л. М.: До Чемпіонату з футболу ми хіба що зможемо замінити половину старих потягів на нові. Бажано було б зробити повне оновлення рухомого складу, але, знову ж таки, все зводиться до недостатнього фінансування.
Д.Ч.: Нещодавно з’явилась інформація, що на станції ВДНХ будуть прокладені надсучасні колії?
Л. М.: Не такі вони й надсучасні. Ми знову скористалися європейськими розробками, а саме використали безшумну колію та встановили антишумові блоки. Зараз ми успішно зробили тихшою обстановку на самій станції та на дільницях.
Д.Ч.: А от скільки ж коштів пішло на будівництво станції зі столичного бюджету?
Л. М.: Близько 600 мільйонів гривень.
Д.Ч.: Хто став «дизайнером» цієї станції?
Л. М.: Як і у випадку з попередніми станціями, дизайн розробляв наш головний проектний інститут «Укрметротунельпроект».
Д.Ч.: Які плани на майбутнє у столичного метро?
Л. М.: Серед найсміливіших планів - побудувати ще одну лінію, «Подільсько-Вигурівську», яка б йшла з аеропорту «Жуляни», через центр міста, аж до житлового масиву Троєщина.
Д.Ч.: «Метро на Троєщину обіцяли в 2013 році, а які ваші прогнози?
Л. М.: Напевно не раніше 2015, адже за підрахунками вартість цієї лінії понад 6 мільярдів гривень. А де зараз знайдуться такі гроші? Якщо б були, могли б починати працювати хоч завтра. Зараз тільки будується мостовий перехід «Подільсько-Воскресенський» по якому йтиме майбутнє метро, а були б гроші, то для будівництва тунелів все готове.
Інтерв’ю провела Дар'я Черноусова.
